Беззахисність української інтелектуальної власності

Вже стало аксіомою, що одним з найперспективніших напрямів розвитку економіки України є інноваційний. Саме таким шляхом свого часу пішли країни, які належать сьогодні до найрозвинутіших як в економічному, так і в соціальному плані. Однак домогтися кардинальних зрушень в цьому напрямі неможливо без створення в Україні надійної державної системи охорони та захисту інтелектуальної власності.

І хоча наша держава приєдналася до міжнародних конвенцій та угод у сфері захисту інтелектуальної власності, набула членства у ряді міжнародних організацій, а правовідносини у цій сфері регулюють 10 спеціальних законів, 9 кодексів, 18 міжнародних угод та близько 100 підзаконних актів, проте чіткої системи охорони прав інтелектуальної власності на сьогодні не вибудувано.

Нещодавно Колегією Рахункової палати розглянуто результати аудиту ефективності діяльності Міністерства освіти та науки, яке є головним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної та інтелектуальної власності. За висновками фахівців Рахункової палати, міністерство та його Державний департамент інтелектуальної власності не забезпечили належного виконання своїх функцій. А саме, наповнення бюджету від здійснення охоронних заходів та прозорого використання отриманих зборів. Функції держави фактично делеговано суб'єктам підприємницької діяльності - Українському інституту промислової власності і Українському агентству з авторських та суміжних прав. Як наслідок, кошти на виконання заходів, пов'язаних з охороною інтелектуальної власності, використовувалися незаконно та неефективно.

Аудиторами засвідчено, що кошти за видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності було виведено за межі дії правового поля бюджетного законодавства. Вони акумулювалися на рахунках суб'єкта підприємницької діяльності - Українського інституту промислової власності - і витрачалися ним за власним розсудом. За 2006 рік і першу половину 2007 року поза межами Державного казначейства України підприємством отримано зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, у сумі понад 115 мільйонів гривень, з яких використано на цілі, не передбачені спеціальними законами у сфері захисту інтелектуальної власності, та з іншими порушеннями чинного законодавства, 47,5 мільйона гривень.

Крім того, Міністерство освіти і науки підготувало неприємний сюрприз винахідникам України, а саме - з дати вступу до СОТ у десятки разів збільшиться розмір зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності. Зазначене може спричинити втрату правового захисту створеного десятиріччями обсягу винаходів, що належить державі та суб'єктам інтелектуальної власності України, а також призвести до монополізації національного ринку іноземними патентовласниками, переходу винаходів до фізичних осіб, для яких встановлені пільги і, як наслідок, до гальмування технологічного й економічного розвитку держави. В цьому контексті важливим є те, що відповідні збори акумулюються не у державному бюджеті, а на рахунках суб'єкта підприємницької діяльності.

Аудитори зазначають, що не забезпечено і ефективної охорони авторського права та суміжних прав. Її реалізацію зведено до формального підписання свідоцтва про державну реєстрацію авторського права, організації процесу виготовлення та видачі контрольних марок, ведення Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок. Також відсутня система дотримання і виконання нормативних актів держави тому втрачаються кошти для мистецького сегменту українського суспільства.

В результаті невиконання Держдепартаментом контрольних функцій щодо правомірності діяльності зареєстрованих організацій колективного управління, практично кожна така організація або створена, або виконує свої повноваження з порушенням чинного законодавства.

З ринку обігу авторських і суміжних прав, який фахівцями оцінюється щонайменше, сумою в 1 мільярд гривень на рік, у вигляді винагороди організаціями колективного управління фактично збирається лише близько 30 мільйонів гривень. Як наслідок, автори не отримують належну винагороду, а держава - належні податки, які, розрахунково, становлять 150 мільйонів гривень.

Отже, державний нагляд у сфері авторських та суміжних прав не забезпечує головного - справедливу і повну виплату винагороди авторам і виконавцям та, відповідно, отримання бюджетом доходів у вигляді податків. Через недосконалість законодавства автори позбавлені навіть права отримувати від державних організацій та організацій колективного управління дані щодо використання їхніх творів, тим самим унеможливлено захист інтелектуальної власності, що сприяє легалізації контрафактної продукції, робить непрозорим розподіл зібраної авторської винагороди.

Вказане підтверджує повідомлення Міністерства внутрішніх справ України, яким упродовж десяти місяців 2007 року виявлено 967 злочинів, пов'язаних з порушенням прав інтелектуальної власності.

Висновок Колегії Рахункової палати України з пропозиціями щодо усунення виявлених порушень і недоліків направлено Міністерству освіти і науки. Про результати аудиту поінформовано Кабінет Міністрів України та Верховну Раду України.