Голові Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.
Полохало В.І.
Копія:
• Голові Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Гриценку А.С.
• Голові Верховної Ради України Яценюку А.П.

Щодо порушення Конституційних норм України
нанесенню майнової шкоди авторам винаходів,
та створенню економічної небезпеки національній економіці України

Всеукраїнська професійна спілка ”Гільдія винахідників – творців винаходів, корисних моделей та промислових зразків”, (далі Гільдія Винахідників) створена 10 травня 2008 року авторами винаходів, корисних моделей, промислових зразків, яка відповідно до вимог ст.16 Закону України ”Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” є юридичною особою з моменту затвердження її статуту: ”Профспілка, об'єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення)”. Відповідно до роз'яснення Міністерства Юстиції України розміщеного на офіційному сайті Мін'юсту за адресою http://www.minjust.gov.ua/0/11717#6 : ”Профспілка це особлива категорія громадської організації яка набуває права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення) за рішенням з’їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки, а не з моменту легалізації, тобто вступати в цивільно – правові відносини з іншими юридичними особами профспілки мають право вже з моменту затвердження статуту”.

Гільдія Винахідників, ознайомившись з Рішенням Комітету ВР України з питань науки і освіти "Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту інтелектуальної власності та інноваційної діяльності в Україні" від 16 квітня 2008 року повністю підтримує його, особливо в частині рекомендації Кабінету Міністрів України, щодо створення центрального органу виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності.
Але на погляд Гільдії Винахідників, деякі важливі проблеми винахідників лишились по за увагою цього рішення. В мотивувальній частині рішення зазначено, що: "Не розроблено систему економічних стимулів (податкових, кредитних, страхових) щодо створення та комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності з метою формування ринку цих об'єктів. Зокрема, не визначені мінімальні ставки винагороди винахідникам, авторам за використання об'єктів прав промислової власності, технологій;", а також: "Не врегульовано питання щодо затвердження мінімальних ставок винагороди авторам технологій…". В рекомендованій частині Рішення пунктом 2.14. зазначено: ”Розробити методичні рекомендації щодо виплати винагороди авторам об'єктів промислової власності”.

З точки зору Гільдії винахідників та законодавства України мінімальні ставки авторської винагороди не можуть бути встановлені або розроблені сьогодні, бо завдяки діяльності (некомпетентної бездіяльності) ДДІВ майнові права авторів винаходів, корисних моделей та промислових зразків не визначені спеціальним законодавством України. Авторська винагорода може бути виплачена автору виключно за використання його майнових прав, а всі інші виплати є зарплатнею і до авторської винагороди винахідників (авторів) не мають відношення. А завдяки невиконанню своїх функцій ДДІВ на сьогодні визначені тільки ”майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок” (ст.464 ЦКУ), тобто майнові права патентовласника (роботодавця), а про обов'язок роботодавця відчужити майнові права автора у відповідності до вимог ч.3 ст.1113 ЦКУ : "Умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об’єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим цим Кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об’єктів, є нікчемними" Держдепартамент забув з моменту набуття чинності Цивільного Кодексу України, з 2004 року.

Пояснення. У відповідності до чинного законодавства України всі категорії працівників, майнові права інтелектуальної власності яких виникають під час виконання їх професійних трудових обов'язків, наприклад винахідники (автори) мають невід'ємне право на отримання двох видів винагород.
ПЕРША ВИНАГОРОДА має бути виплачена працівнику у відповідності до вимог ст.1 Закону України ”Про оплату праці”: ”Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу”.

Після виконання роботи і отримання винагороди за працю, виникає об'єкт інтелектуальної власності і у працівника виникають майнові права на цю власність, тож роботодавець зобов'язаний відчужити майнові права свого працівника.

ДРУГА ВИНАГОРОДА має бути виплачена первинному власнику майнових прав за використання інтелектуальної власності на умовах, що не можуть погіршувати становище творця відповідного об’єкта, при цьому винагорода визначається у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору і ставки винагороди за використання не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України, у відповідності до норм ч.3 ст.1113 ЦКУ.

Все зазначене підтверджено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затверджено наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за №114/8713 (далі - Інструкція), Фонд оплати праці складається з: а) фонду основної заробітної плати; б) фонду додаткової заробітної плати; в) інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Підпункт 2.1.3. Інструкції встановив, що до основної заробітної плати включено суми авторського гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві.
А підпункт 3.14. Інструкції визначив інші виплати що не належать до Фонду оплати праці, до цих виплат відноситься винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім зазначеної у пп.2.1.3. та винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їхнє використання.

ОБИДВА ВИДИ ВИНАГОРОД можуть бути відображені в одному договорі у відповідності до ч.2 ст.628 ЦКУ : ”Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору”.

Різниця між заробітною платою та винагородою роялті за використання майнових прав автора полягає в різних способах оподаткування. З суми заробітної плати відраховуються податки та обов'язкові платежі до фонду соціального страхування та Пенсійного фонду України. А з сум авторської винагороди роялті відраховується тільки податок з доходу фізичних осіб, який прямо впливає на показники ВВП країни (див. ЗУ ”Про податок з доходів фізичних осіб”, Лист Державної податкової адміністрації України від від 7.2.2006 № 2339/7/15-0317 Щодо оподаткування роялті). Тож без визначення майнових прав автора в Законодавстві неможливо встановити мінімальні ставки авторської винагороди роялті, а розмір зарплатні (гонорару) встановлюється у відповідності до інших законів України.

Проте майнових прав авторів винаходів, корисних моделей промислових зразків завдяки некомпетентності і невиконанню своїх функцій ДДІВ не було навіть визначено Законом України ”Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, Законом України ”Про охорону прав на промислові зразки”.
Державний Департамент інтелектуальної власності (далі - ДДІВ) є Урядовим органом державного управління, який у межах своєї компетенції був зобов'язаний забезпечити реалізацію державної політики в сфері інтелектуальної власності.

Пунктом 4 Положення про державний департамент інтелектуальної власності встановлено, що Державний департамент інтелектуальної власності (далі ДДІВ): ”забезпечує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією; розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, що належать до його компетенції, і вносить їх на розгляд Міністра освіти і науки”.

Гільдія Винахідників вважає, що керівники ДДІВ нанесли майнової шкоди суб'єктам прав інтелектуальної власності (творцям, винахідникам) з моменту набуття чинності Цивільного Кодексу України (2004 року). Що ДДІВ не виконав своїх встановлених Положенням функцій, не вніс на розгляд Міністра освіти і науки пропозиції, щодо вдосконалення законодавства та визначення майнових прав творців (авторів) винаходів, корисних моделей, промислових зразків в Законах України. ”Як наслідок, неухильно зменшується чисельність творців об'єктів права промислової власності (винахідників і раціоналізаторів) як в цілому по економіці, так і у промисловості та більшості її галузей. Загальна чисельність творців у 2001-2006 рр. скоротилася на 13,8%, у промисловості - на 40,7%,у легкій -в 14,2 рази, у хімічній та нафтохімічній промисловості - на 37,2%,у металургії - на 34,8%, у машинобудуванні -21,6%, у виробництві електричного, електронного та оптичного устаткування - на 30,5%. Водночас продовжується тенденція зменшення поданих до Державного департаменту інтелектуальної власності заявок на винаходи від національних заявників - порівняно з 2005 р. їх кількість зменшилася на 3%. На 19,8% зменшилась кількість винаходів, використаних у виробничому процесі” – що зазначено в Рішенні Комітету ВР України з питань науки і освіти, яке було одноголосно підтримано всім Комітетом.

У кожного з громадян України дома є телевізор, холодильник, магнітофони, праска інші товари широкого вжитку і в 90% це товари іноземних торговельних марок. Це означає, що як мінімум половину сплачених коштів за ці товари, економіка України назавжди втратила, бо вони стали доходом іноземної фірми, пішли за кордон. Всі розвинуті країни незважаючи на виробництво подібних товарів в інших державах продовжують випускати СВОЇ холодильники, телевізори, автомобілі, радіоприймачі, магнітофони, фільми, музику, літературу та створюють умови в першу чергу для охорони та захисту прав творців цієї інтелектуальної власності, бо якщо ця інтелектуальна власність більш якісна та користується попитом, то її більше споживають за кордоном і в результаті економіки цих країн-експортерів активно розвиваються.

На зовнішній ринок Україною постачається сировина та дешева робоча сила, а за рахунок доходу від реалізації цієї сировини та дешевих людських ресурсів, громадяни України споживають кінцевий продукт, який виробляється за кордоном, тобто практично всі свої економічні та природні ресурси українці витрачають на зростання, підтримку та розвиток інноваційних технологій іноземних країн. Власне виробництво в Україні холодильників, телевізорів, автомобілів, прасок, магнітофонів, кухонних комбайнів, кондиціонерів могло розвиватись тільки в умовах стимулювання національних винахідників (авторів) та створення нових винаходів, корисних моделей, тощо. А головний механізм охорони і захисту національних економічних інтересів українських винахідників (авторів) та розвитку національної промисловості, що базується на вітчизняних патентах, завдяки діяльності керівників ДДІВ і до сьогодні є заблокованим.

Враховуючи вищезазначене Гільдія Винахідників вважає, що діяльність (некомпетентна бездіяльність) керівників ДДІВ за весь період існування цього органу створила загрозу економічній безпеці України. Бо всі патенти впродовж цього періоду були видані заявникам без врахування вимог ч.3 ст.1113 ЦКУ, тобто без відчуження майнових прав авторів роботодавцями. Тож будь який патент виданий впродовж цього періоду може бути оскаржений в Європейському суді з прав людини на підставі порушення ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ETS N 177), яка встановила: ”Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права”. Частина 1 ст.190 ЦКУ встановила, що майном вважаються окрема річ, а також майнові права авторів винаходів, які завдяки бездіяльності керівництва ДДІВ навіть не визначені спеціальним Законодавством України.

Гільдія Винахідників вважає, що ДДІВ прямо порушив вимоги ст.3 Конституції України, яка встановила, що: ”Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави”.

Гільдія Винахідників просить створити спеціальну комісію, провести детальне розслідування чому керівники цієї установи впродовж 5 років не виконували вимоги Положення про ДДІВ, не хотіли помічати, що у спеціальних Законах України не визначені майнові права авторів винаходів, корисних моделей та промислових зразків, які у відповідності до вимог ст.1107 ЦКУ мають бути передані для законного розпорядження ними на умовах, що визначила ч.3 ст.1113 ЦКУ : "Умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об’єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим цим Кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об’єктів, є нікчемними" та розслідувати наслідки цієї некомпетентності, що створили економічну загрозу національній безпеці в умовах підготовки України до вступу в СОТ.

Гільдія Винахідників просить Вас також надати депутатський запит до цієї установи з поясненнями її керівництва, щодо бездіяльності ДДІВ у визначені майнових прав авторів винаходів, корисних моделей та промислових зразків у спеціальних Законах України та просить надати копії цих пояснень для виконання Гільдією Винахідників своїх статутних положень і оскарження цієї бездіяльності в суді.

З повагою,
Президент ВПС „Гільдія Винахідників” Рудницький Є.