«Правова охорона інтелектуальної власності та інноваційної діяльності сама вимагає охорони», - заявив глава Комітету ВР з питань науки і освіти Володимир Полохало. Більше того, на думку політика, ситуація, що склалася, являє загрозу економічній безпеці держави.

Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти прийняв за основу постанову, яка може викликати революцію на ринку інтелектуальної власності України. На розширеному засіданні членів комітету та експертів, що відбулося 11 березня, було, зокрема, зазначено, що через неефективну систему державного регулювання сфери правової охорони інтелектуальної власності та інноваційної діяльності винаходів і самих винахідників у нас стає все менше й менше: загалом за 2002-2006 роки їх число скоротилося на 13,8%. Кількість заявок на винаходи, поданих до Державного департаменту інтелектуальної власності, в порівнянні з 2005 роком скоротилася на 13,6%, тоді як, наприклад, у Росії кількість поданих заявок за цей же період зросла на 16%.

Цікаво, що за останні чотири роки (з 2004 по 2007 рік) держава збільшила розміри бюджетних грошей, призначених на впровадження наукових інновацій в 11 разів! При цьому показники впровадження цих самих інновацій або залишилися на колишньому рівні, або навіть зменшилися.

Ряд фахівців у сферi iнтелектуальної власностi розкритикували стан справ у сферi її охорони в Українi, та звинуватили державнi органи в свідомій підтримці пiратства в країнi.
Учасники прес-конференції в агентствi «Iнтерфакс-Україна» зазначили, що в Українi склалася хаотична система збору й виплати винагороди авторам, виконавцям, виробникам фонограм, а також закрита система фiнансування охорони iнтелектуальної власностi.

Ігор Таран, голова правлiння Центру соцiологiчних i полiтичних дослiджень «Соцiовимiр», висловив впевненість, що інноваційна політика це той двигун, який здатен вивести економіку будь-якої країни на передовий план. В України нема іншого вибору, як впроваджувати ці інноваційні технології. І підкреслив, що інноваційна політика це є основа створення середнього класу і оновлення будь-якої політичної системи. Тому є природнім що інноваційна політика стоїть в основі програми уряду «Український Прорив». В той же час, на превеликий жаль така інноваційна політика в Україні відсутня.
Він відзначив, що при великих обсягах приватизації, жодного разу не була оцінена їх невід’ємна складова – інтелектуальна власність. Якщо бренд «Кока-кола» оцінюється в сімдесят мільярдів доларів, а бренд «Мерседес» в двадцять мільярдів, то в Україні про оцінку брендів під час приватизації ніхто не чув.

Зокрема, директор Науково-дослiдного центру судової експертизи з питань iнтелектуальної власності Мiнiстерства юстицiї Петро Крайнєв на прес-конференцiї в агентствi «Iнтерфакс-Україна» зазначив, що Державний департамент iнтелектуальної власностi реєструє велику кiлькiсть патентiв, що не привносять iнновацiй. За його словами, «рідко патент України можна покласти в основу інновації». Як приклад були представлені товари і патенти на них: патент на «Борсуковий жир», який відомий більш ніж 200 років. І зазначив, що не здивується якщо завтра Держдепартаментом будуть видані патенти на заморожене сало чи вершкове масло. Нема що класти в інновацію, але охоронні документи видаються. «Я можу допустити що в будь-якій країні патентне відомство може допускатися помилок при видачі охоронних документів, але те що спостерігається в Україні назвати цим не можна, це або безвідповідальність, або непрофесійність, щоб не сказати більше…». «То про який «Інтелектуальний Прорив» може йти мова, хіба що про інтелектуальний підрив плану діяльності уряду». Фактично Крайєв звинуватив Держдепартамент у саботажі.

Експерт Мiн'юсту пiддав критицi реєстрацiю Держдепартаментом торгових марок, що копiюють захiднi бренди. «Державний департамент iнтелектуальної власностi сприяє поширенню пiратства в Українi», - наголосив П.Крайнєв, та піддав сумніву професійність цієї установи.

Президент Всеукраїнської профспiлки «Гiльдiя акторiв кiно» Артур Лі, з перших слів звинуватив Держдепартамент у антидержавній діяльності і запросив подати на нього до суду, якщо це не так. Причому наголосов, що така діяльність підтверджена самим Державним департаментом.
Артур Лi також розкритикував Держдепартамент iнтелектуальної власностi, закинувши йому легалiзацiю пiратської продукцiї. «Держдепартамент легалiзував по всiй Українi пiратську продукцію». Він наполягає на тому, Державний департамент, з моменту свого існування, не виконує покладених на нього функцій.
В Україні має збиратися не менше мільярда гривен на рік винагород авторам і виконавцям, у зв’язку з тим, що така винагорода не збирається, бюджет не отримав 15% податку з доходу фізичних осіб. На сьогоднішній день від цієї суми збирається лише три відсотки.

Композитор, лауреат премiї Всесвiтньої органiзацiї iнтелектуальної власностi Олександр Злотник, навів приклад: «Литва має населення три мільйони, авторських винагород вони збирають 35 мільйонів доларів. У нас збирають - 20 мільйонів гривен»!!! Також підкреслив, що Перший Національний телеканал не тільки не виплачує авторам роялті «у них навіть статті такої в бухгалтерії нема».

Директор Інституту економічних досліджень i політичних консультацій Ігор Бураковський, наголосив, що Україна потребує серйозних реформ в інноваційній політиці. Вже майже вичерпані базові можливості які ми звикли використовувати, тому щоб країна мала майбутнє – Україна має бути інновативною державою.

Директор Центру інтелектуальної власності та трансферу технологій Національної академії наук України Юрiй Капiца, у свою чергу, зазначив, що в Україні "немає системи економічного стимулювання нововведень".

Тож виникає питання, чи потрібен нам взагалі Державний департамент інтелектуальної власності?